- мідиця
- -і, ж., зах.Землерийка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
мідиця
Смотреть что такое "мідиця" в других словарях:
лисица — (1): Влъци грозу въсрожатъ по яругамъ; орли клектомъ на кости звѣри зовутъ; лисици брешутъ на чръленыя щиты. 9 10. И глагола ему Иисус: Лисиця ложа имуть, и пътиця небесьскыя гнѣзда, а сынъ чловѣчьскыи не имать, къде главы подъклонити. Остр. ев … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
великий — а, е. 1) Значний за розмірами, величиною; прот. малий. || Значний за кількістю; численний. || Який значно переважає своїми розмірами інші подібні предмети. || Значний за часом. •• Вели/ка ведме/диця сузір я Північної півкулі зоряного неба.… … Український тлумачний словник
Богородиця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Велика Ведмедиця — власна назва сузір я … Орфографічний словник української мови
Мала Ведмедиця — власна назва сузір я … Орфографічний словник української мови
медведиця — іменник жіночого роду діал … Орфографічний словник української мови
ожеледиця — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
очевидиця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
провидиця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ясновидиця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
